Пірин — один із найстаріших гірських масивів Європи і національний парк на південному заході Болгарії: понад 50 вершин вище 2500 м, близько 170 льодовикових озер, багатий тваринний і рослинний світ, а біля підніжжя — курорти Банско й Сандански.
На південному заході Болгарії, у гірській місцевості, розташований заповідний куточок Пірин. Під час створення національного парку було поставлено мету зберегти цей унікальний за красою і різноманіттям регіон. Починаючи від заснування у 1962 році, природоохоронна зона збільшилася всемеро, і сьогодні тут заборонено полювати, ловити рибу, рубати ліс і провадити іншу господарську діяльність. Географічно парк розташований між річками Струма і Места, а головна частина лежить вище тисячі метрів над рівнем моря.
Пірин — це одна з найстаріших гірських систем у Європі, остаточний вигляд якої склався після останнього періоду зледеніння. У межі парку потрапляють понад 50 мармурових і гранітних вершин заввишки понад 2500 м. Головний пік — гора Вихрен 2914 метрів — посідає третє місце у списку найвищих гір Балканського півострова.
Територією парку прокладено велику кількість пішохідних маршрутів, які особливо популярні серед туристів із весни до осені. Узимку відкритий гірськолижний курорт із сучасною інфраструктурою. Область багата на карстові утворення, тому любителі мандрівок печерами знайдуть для себе незвичайні місця.
Походження назви
Сучасна назва гірської області прийшла до нас із часів, коли слов'яни були язичниками. Головним божеством був Перун, оселя якого була на найвищій горі Вихрен. Сама вершина часто прихована хмарами — кращого місця для проживання «божества» важко уявити.
Найдавніша назва — Юденица, але етимологія цього слова досі не вивчена. Зрозуміліше називали ці гори фракійські племена — «Орбелус», що сучасною мовою перекладається як «снігові гори». За часів османського панування закріпилася назва Beride, яка передає турецькою мовою думку про щось ґрунтовне, що стоїть із давніх-давен.
Туристичні пішохідні маршрути
Спеціально для туристів у місті Банско під управлінням адміністрації парку «Пірин» відкрито інформаційний центр. Мета цього проєкту в межах програми із захисту довкілля — інформувати відвідувачів про безпечні маршрути й особливості заповідної території.
У комплексі передбачено кімнату для відвідувачів, проєкційну залу та постійну експозицію з 20 інформаційними модулями, що відтворюють унікальну екологічну систему регіону. Центр збудований біля підніжжя гори, що дозволяє кожному, навіть туристові з обмеженим часом, дізнатися цікаві та важливі речі про неповторну дику природу, збережену на території національного парку «Пірин».
| Інформація | Дані |
|---|---|
| Поштова адреса інформаційного центру | 2770 м. Банско, вулиця Пірин, будівля 104 |
| Години роботи — зима (листопад – квітень) | щодня з 9:00 до 17:00 |
| Години роботи — літо (травень – жовтень) | щодня з 9:00 до 17:30, перерва на обід 12:30 – 13:00 |
| Відвідування групами | потрібна попередня заявка |
Тваринний світ
У національному парку під захистом понад дві тисячі диких тварин, які мешкають у своєму природному середовищі. Тут нерідко можна зустріти рідкісних і занесених до Червоної книги мешканців, наприклад збережену популяцію сарн. За деякими даними, наразі їх 250 особин.
Найбільші представники — це бурий ведмідь, олень, гірський баран, козуля і вовк. Багато зайців, лисиць та інших дрібніших мешканців, включно з численними гризунами. Зоологи виділяють 45 видів ссавців, з яких у печерах живуть дванадцять різновидів кажанів. У гірських струмках, річках та озерах водяться шість видів риби.
Понад 160 видів птахів знайшли оселю на схилах гір у густих лісах. По всьому заповіднику поширені кілька видів сов, соколів, підорликів, а також балканські жайворонки, сапсани, скельні повзики і чубаті синиці. Серед хижаків особливо вирізняється беркут. Сьогодні пиринські гори — одне з небагатьох місць, де він зберіг свій ареал.
Рослинний світ
Національний парк багатий на рослинний світ, який поступово, з підняттям, змінюється за кліматичними зонами. У долині річки Струма ростуть оливкові дерева і теплолюбна айва, а навколо заплав можна зустріти лілії та орхідеї. Деякі види є ендеміками і ростуть лише в цій місцевості, до них належать первоцвіти та занесені до Червоної книги пиринський мак і едельвейс.
Біля підніжжя гір переважно ростуть листяні дерева, серед яких переважають бук, дуб і граб. У вищих областях ліс поступово змінюється на хвойні породи, переважно соснові, а ще вище — ялівці, що переходять в альпійські луки.
Родзинкою, яку намагаються відвідати туристи, є «Байкушева мура» — сосна віком 1300 років. Її на висоті 1930 метрів над рівнем моря у XIX столітті виявив лісник Костянтин Байкушев. Дерево вражає своїми розмірами: висота 26 метрів, крона діаметром 7,8 метра і стовбур в обхваті 2,2 метра. Маршрут можна прокласти від Банско до хатини «Бандериця», далі стежкою 300 метрів угору. Цей вид боснійської сосни (Pinus heldreichii) за віком у Болгарії поступається лише дубу в селі Граніт, якому 1650 років.
Озера в Пірині
Сама структура гір дозволяє струмкам, що збігають у сідловини, утворювати «льодовикові» озера (їх налічують до 170 утворень). Великі й зовсім крихітні, наповнені найчистішою водою, вони утворюють унікальну екосистему, притаманну лише цій місцевості. Серед туристів широко відомі Бандерицькі, Валявицькі, Василакські озера і улюблена відпочивальниками Попова долина завдовжки 6 км і завширшки 3 км, у центрі якої великий водойм.
Річка Бандериця бере свій початок із групи озер льодовикового походження; вода ідеально прозора, витік і верхня течія пролягають серед гранітних скель. На схилі гори Тодорка на висоті 2322 метри розташоване перше в групі Жаб'яче озеро. У ньому теоретично можуть мешкати лише земноводні, оскільки глибина не перевищує двох метрів. Наступна сходинка на дванадцять метрів нижче — там розташоване Довге озеро, яке іноді називають Верхнім. На наступній терасі, на двадцять метрів нижче, місце для любителів риболовлі — «Велике» або Рибне озеро. Назва закріпилася через велику кількість риби, що мешкає у водоймі.
Неподалік від річки Бандериця розташувалося мальовниче Муратово, або Хвойне, озеро. У нього впадає вузький струмок, який спускається жолобом між Муратовою і Гроятською вершинами, утворюючи мальовничу затоку, а також два видовжені за формою півострови. До водойми можна дістатися не менш ніж за півтори години пішки від готелю Вихрен, рухаючись у південному напрямку.
Різні розміри, скелясті береги, вигадливі форми і красиві краєвиди — можна скласти для себе індивідуальний пішохідний маршрут навколо озер.
Бальнеологічний курорт
На березі річки Бистриця, на західних схилах пиринських гір, неподалік від грецького кордону, розташований бальнеологічний курорт Сандански. Двадцять гіпотермальних джерел із підвищеною мінералізацією і різною температурою від 42 до 81 градуса використовуються для лікування і відновлення здоров'я.
Раніше селище називалося Святий Лікар, але з 1949 року місто носить ім'я на честь болгарського революціонера Яне Сандански, похованого поблизу міста Мелник у Роженському монастирі. Курорт розташований на висоті 225 метрів над рівнем моря і унікальний своїм кліматом: зима тут м'яка, а осінь тепла і тривала. Саме поселення перебуває під захистом навколишніх гір, тому немає сильного вітру. Навіть узимку погідного дня можна нерідко зустріти любителів позасмагати.
Курорт підходить і для активного відпочинку, який можна поєднувати з процедурами в санаторії. Організовані піші прогулянки в гори, поїздки на велосипедах, є можливість покататися в парку на катамаранах. Відвідайте пам'ятники Спартаку, Тодорову, Яворову, а також єпископський храм, гробницю-мавзолей римського вельможі, ранньохристиянський комплекс і водоспад над річкою Бистрицею.
Гірськолижний курорт
Банско — це сучасний центр зимових розваг, розташований на схилах пиринських гір на висоті 936 метрів над рівнем моря. Для любителів спорту облаштовані спуски, розраховані на початківців і професіоналів. Уздовж лижних трас працюють підйомники. У 2020 році тут відбувся Кубок світу серед жінок зі швидкісного спуску і супергігантського слалому.
У місті широко розвинена туристична інфраструктура — велика кількість готелів, апарт-готелів, механ, ресторанів і закладів швидкого харчування. До курорту легко дістатися автомобільним і залізничним транспортом.
Працює будинок-музей Ніколи Вапцарова, а також історичний музей, де можна дізнатися про батьківщину народного просвітителя Паїсія Хілендарського й актриси Магди Колчакової. Улітку запрошують гостей на джазовий фестиваль, а пізньої осені проводиться бієнале, присвячене гірському кіно.
Підсумуємо
Пиринський національний парк приваблює туристів краєвидами дикої природи, цікавими пішохідними маршрутами, незайманою рослинністю і тваринним світом. Можна поєднувати активний відпочинок із санаторним лікуванням або спуском на гірських лижах. Крім піших прогулянок, доступні катання на гірських велосипедах і кінні подорожі, ловля риби і занурення в печери. Велика кількість пам'яток, музеїв та історичних місць, збережених з античних часів.